ПРОГРЕС ТА ІННОВАЦІЇ ЧИ ГРА НА ВИЖИВАННЯ: сталий розвиток у

ПРОГРЕС ТА ІННОВАЦІЇ ЧИ ГРА НА ВИЖИВАННЯ: сталий розвиток у центрі уваги World Economic Forum 2025

Олександра Гондюл Community Lead ASDE, дослідниця та авторка курсів зі стратегій сталого розвитку в умовах невизначеності та кризової медіареальності у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка

Всесвітній економічний форум 2025 року, що зібрав провідних світових лідерів, науковців, підприємців та активістів, став епіцентром обговорення найбільш гострих глобальних викликів сучасності. У центрі уваги цього року опинилися питання сталого розвитку, взаємозалежності економічних, екологічних та соціальних систем, а також необхідність радикальних дій для подолання кліматичної кризи. Теми, які розглядалися на форумі, варіювалися від критичної важливості захисту "планетарних спільних благ" до перспектив зелених технологій, що здатні трансформувати бізнес-моделі та підтримати глобальну економіку.
Учасники форуму наголосили на тому, що світ опинився на переломному етапі, коли кожне рішення має значення для майбутнього людства. У 2024 році середня глобальна температура вперше перевищила поріг у 1,5°C, що символізує початок нового, небезпечного етапу кліматичних змін. Водночас, глобальні економічні гравці стикаються з необхідністю адаптувати бізнес-моделі, впроваджувати інновації та трансформувати виробничі ланцюги задля досягнення кліматичної нейтральності. Зокрема, провідні компанії підкреслюють, що сталість стала не лише моральним обов’язком, але й стратегічною необхідністю, що відкриває нові ринки, стимулює інновації та формує нові підходи до ведення бізнесу.
Попри певний прогрес у розвитку відновлюваних джерел енергії та соціальних інновацій, виступи на форумі акцентували на недостатності нинішніх міжнародних зусиль. Глобальні викиди вуглецю продовжують зростати, природні системи втрачають здатність до саморегуляції, а економічна нерівність і геополітичні суперечки ускладнюють шлях до сталого розвитку. В таких умовах Всесвітній економічний форум 2025 року виступає не лише платформою для дискусій, але й дороговказом для визначення конкретних дій, які здатні об’єднати держави, корпорації та суспільство у боротьбі за майбутнє планети.

Навколишнє середовище

● Шість із дев’яти критичних планетарних меж, включаючи клімат, біорізноманіття, ліси та запаси прісної води, вже порушені. Це свідчить про ризики глобальної дестабілізації екосистем, яка впливає на всі аспекти людської життєдіяльності. Без активних дій у сфері клімату наслідки можуть бути катастрофічними для планети.● У 2024 році середня глобальна температура вперше перевищила поріг у 1,5°C, що стало найвищим показником за останні 100,000 років. Це критичний сигнал для міжнародної спільноти, що потребує негайного зниження викидів парникових газів.● Океан відіграє ключову роль у регулюванні клімату, поглинаючи понад 25% вуглекислого газу, створеного людством, і генеруючи 50% світового кисню. Він також підтримує 500 мільйонів робочих місць у галузях рибальства та туризму, забезпечуючи продовольством понад 3 мільярди людей. Ініціатива "30x30", що має на меті захист 30% океанів до 2030 року, є важливим кроком у збереженні цієї системи.● Кожного дня світ викидає в атмосферу 175 мільйонів тонн парникових газів, які утримують тепло, еквівалентне вибуху 750,000 атомних бомб першого покоління. Це підкреслює небезпеку, яку створюють людські дії для кліматичної системи.● У 2023 році глобальна спроможність вилучення CO₂ досягла 41 мегатонни на рік, тоді як для досягнення кліматичних цілей необхідно збільшити цей обсяг до 1-1,5 гігатонн до 2030 року. Найперспективніші технології, такі як Direct Air Capture (DAC) та Biochar, мають величезний потенціал, але потребують значних інвестицій.● Лише 17% Цілей сталого розвитку (SDGs) перебувають на шляху до досягнення до 2030 року, що підкреслює недостатність глобальних зусиль.

Рис 1. Дані з Global Cooperation Barometer 2025. Це зображення показує глобальний барометр співпраці за часом, розбитий по ключових стовпах. Сфери клімату та інновацій демонструють найбільший прогрес у співпраці завдяки впровадженню нових технологій, зниженню викидів і міжнародним ініціативам.

● Сільське господарство залишається найбільшим джерелом вирубки лісів і втрати біорізноманіття. Водночас, перехід до регенеративного сільського господарства може скоротити викиди метану до 50%, зменшити використання води на 30% і заощадити понад 30% енергії. Цей перехід є необхідним для збереження ґрунтів і зниження глобального впливу харчової індустрії.
● Глобальне співробітництво у сфері клімату демонструє позитивні результати завдяки рекордним рівням фінансування кліматичних ініціатив (Рис. 1). Розгортання вітрової та сонячної енергетики скоротило попит на вугілля та газ, тоді як електромобілі зменшили попит на нафту. Незважаючи на прогрес, менше ніж 10% низьковуглецевих технологій, необхідних для досягнення Net Zero до 2050 року, були впроваджені.

Економіка

● Економіка океану щорічно генерує $2,5 трильйона у світовий ВВП, підтримуючи 350 мільйонів робочих місць по всьому світу. Цей сектор є важливим джерелом доходів для країн, залежних від природних ресурсів океану.● У 2024 році світові інвестиції в чисті енергетичні технології перевищили $2 трильйони, що демонструє глобальний рух до декарбонізації. Диверсифікація джерел енергії залишається ключовою стратегією для забезпечення енергетичної безпеки.● Ринок блакитних облігацій, що фінансують проєкти сталого розвитку, зріс утричі за останні п'ять років, демонструючи зростання інтересу інвесторів до океанічної економіки.● Страхові премії для забезпечення кліматичної стійкості та захисту від природних катастроф зростуть на 50% до 2030 року. У кількох резонансних випадках страхове покриття майна та відповідальності було повністю відкликано в окремих регіонах, створюючи так звані "страхові пустелі".● Компанії, які не адаптуються до змін клімату, ризикують втратити до 7% річного доходу до 2035 року. Інвестиції в адаптацію до кліматичних ризиків стають обов’язковими для довгострокового успіху.● Серед топ-10 макротрендів, що визначають трансформацію бізнесу, ті що стосуються сталого розвитку - збільшення зусиль та інвестицій для скорочення викидів вуглецю, збільшення зусиль та інвестицій для адаптації до зміни клімату. ● Бізнеси, що інтегрують сталість у свої стратегії, мають вищі шанси на інноваційні прориви (1,4 рази більше).

Рис 2. Planetary Health Check

● Глобальний ВВП може знизитися на 18% до 2050 року через впливи зміни клімату, включаючи екстремальні погодні явища, зниження продуктивності через підвищення температур і зростання витрат у таких секторах, як охорона здоров’я та страхування.● Бізнес генерує понад 60% глобального ВВП (у США - 80%), що підкреслює критичну залежність стану планети від корпоративних дій. Лише 10% компаній демонструють реальні дії щодо зміни клімату, а тільки 1% досягають найвищого рівня оцінки ефективності. ● Ініціатива Planetary Health Check об'єднує наукові дані про стан планети з корпоративними даними, закликаючи компанії "запросити планету в зал засідань" (Рис. 2). Ключовий меседж: "Цілі - це вчорашній день. Сьогодні потрібен фокус на діях і переходах".

Суспільство

● Глобальна спільнота соціальних підприємців Schwab Foundation за 26 років вплинула на 931 мільйон життів, створила 200 мільйонів робочих місць та генерує дохід у $2 трильйони щороку. Ці підприємства вирішують нагальні соціальні та екологічні проблеми.● Використання простіших термінів, таких як "відповідальний бізнес" замість "ESG", і "кліматичні ризики" замість "ризики змін клімату", робить інформацію доступнішою для ширшої аудиторії. Це сприяє залученню інвесторів і громад.● Серед ключових навичок 2025, аналітичне мислення залишається найбільш затребуваною навичкою серед роботодавців: 7 з 10 компаній вважають її необхідною у 2025 році. Далі йдуть стійкість, гнучкість і адаптивність, а також лідерство та соціальний вплив. Окрім того, 22-ге місце посідає - відповідальне ставлення до довкілля (екологічна відповідальність).● У розрізі 10 років, саме екологічні ризики будуть самими серйозними (серед них - екстремальні погодні явища, втрата біорізноманіття та руйнування екосистем, критичні зміни в системах Землі, дефіцит природних ресурсів, забруднення), а найближчі два роки - переважатимуть соціальні ризики (Рис. 3).

Рис 3. Global Risks Report 2025

Рис 4. Ключові сфери для моніторингу впливу ШІ на енергетику, прогноз на 2024-2025 роки

● За прогнозами, до 2035 року щорічні втрати продуктивності через спеку становитимуть $2,4 трлн.● Більше ніж 60% спеціальних прав запозичення (Special Drawing Rights) розподіляються між найбагатшими країнами, залишаючи країни Глобального Півдня з недостатнім фінансуванням для адаптації до змін клімату. Африка, де проживає найбільший відсоток молоді у світі, має величезний потенціал для розвитку зеленої індустріалізації, однак залишається залежною від іноземних інвестицій у критичні сектори.● Електроспоживання, пов’язане з AI, може зростати на 50% щорічно з 2023 до 2030 року, створюючи навантаження на енергосистеми. За прогнозами, електроспоживання дата-центрів зросте з 1% глобального енергоспоживання у 2022 році до понад 3% у 2030 році. Необхідне використання енергоефективного обладнання, оптимізація охолодження та вдосконалений дизайн дата-центрів, а також розробка енергоефективних алгоритмів і малих мовних моделей для зменшення споживання енергії (Рис. 4). В той же час, AI сприяє скороченню енергоспоживання в різних галузях (будівництво, телекомунікації, виробництво) з потенціалом зниження витрат на 10-60%.● До 2030 року кількість транспортних засобів, які використовуються для доставки на останній милі*, може зрости на 60%, якщо не будуть вжиті заходи з декарбонізації. Перехід до використання електромобілів (EVs) та впровадження мереж пунктів видачі/доставки (PUDO) пропонує ефективні рішення для зменшення екологічного впливу. Такий підхід може скоротити викиди CO₂ на 85% і одночасно знизити витрати на останню милю на 22%. Використання стратегічних зон для доставки у міських районах, таких як спільні логістичні хаби або спеціальні зони доставки, дозволяє зменшити затори на 3% та скоротити викиди вуглекислого газу ще на 9%.

*Остання миля – це фінальний етап логістичного процесу, коли товар доставляється безпосередньо до кінцевого споживача, наприклад, до його будинку, офісу чи пункту самовивозу. Цей етап є найскладнішим і найдорожчим у всьому ланцюгу постачання, оскільки він потребує точного планування маршрутів, значних ресурсів і врахування міських умов, таких як затори чи обмеження руху.

Глобальні виклики, описані у цьому блоці, підкреслюють нагальну потребу у колективних діях задля збереження планети, сталого економічного зростання та покращення умов життя для кожного. Рішення лежать у площині трансформацій: від масштабних інвестицій у чисту енергію та інноваційні технології до створення справедливих умов для країн, що розвиваються, і адаптації бізнесів до кліматичних ризиків. Лише об’єднання зусиль урядів, корпорацій та громад дозволить створити стійке майбутнє, де природа, економіка і суспільство працюватимуть у гармонії.

Глобальний перехід до “зеленої” економіки значно впливає на трансформацію ринку праці. Пом'якшення наслідків зміни клімату стало третьою найбільш трансформаційною тенденцією у світі, а адаптація до кліматичних змін посіла шосте місце серед рушійних сил змін у бізнесі. Згідно з опитуванням “Майбутнє робочих місць”, 47% роботодавців очікують, що зусилля зі скорочення викидів вуглецю трансформують їхні організації протягом наступних п'яти років, а 41% прогнозують аналогічні зміни завдяки інвестиціям у адаптацію до клімату. Ці тенденції зумовлюють зростання попиту на фахівців із відновлюваної енергетики, інженерів-екологів та фахівців з електричних і автономних транспортних засобів, які входять до переліку 15 найбільш швидкозростаючих професій, відповідно до Future of Jobs Report 2025 (Рис. 5).

Ці кліматичні пріоритети також сприяли зростанню ролі екологічної відповідальності (ecological stewardship). Ця навичка вперше увійшла до списку найбільш швидкозростаючих навичок (посіла 22-ге місце), а її затребуваність збільшується через потребу впроваджувати сталі бізнес-моделі. Попри складнощі глобальних кліматичних переговорів, “зелений” перехід залишається важливим напрямком для багатьох компаній, навіть в умовах економічної нестабільності. Наприклад, відповідно до дослідження, під час пандемії у 2020 році рівень зайнятості у “зелених” секторах залишався стабільним, тоді як інші галузі зазнавали серйозних втрат.

Рис 5. Найбільш швидкозростаючі професії, 2025-2030

Рис 6. Зростання найму фахівців із “зеленими” навичками

“Зелені” тенденції також мають значний вплив на класичні професії. Наприклад, фермери, працівники сфери сільського господарства, будівельники та опоряджувальники зазнають суттєвих змін через зростання вимог до сталих практик.
Дані LinkedIn, представлені в Future of Jobs Report 2025, аналізують динаміку “зеленого” найму у порівнянні з загальними темпами найму. Порівнюючи частку користувачів LinkedIn із “зеленими” навичками, яких працевлаштовують, із загальними показниками найму, можна простежити, що попит на працівників із такими навичками є значно вищим. Тобто такі працівники мають більше шансів на працевлаштування, ніж інші. Ці дані підкреслюють зростаючу значущість “зелених” навичок для кар’єрних перспектив у контексті переходу до сталої економіки (Рис. 6).
Тенденції, пов’язані з “зеленим” переходом, не лише трансформують ринок праці, але й визначають нові вектори розвитку економіки. Інвестиції в екологічні навички та професії, що пов’язані зі сталим розвитком, дозволять скористатися перевагами цієї трансформації.

ВИСНОВКИ ДЛЯ СВІТУ

Глобальні виклики сучасності, від кліматичних змін до соціально-економічної нерівності, вимагають радикальної переоцінки підходів до міжнародної співпраці та розвитку. Результати досліджень і дискусій, представлені на Всесвітньому економічному форумі 2025 року, дозволяють сформувати ключові висновки, які визначають подальший шлях для світу.

1. Роль співпраці у вирішенні критичних глобальних проблем

Міжнародна співпраця, яка за останнє десятиліття зазнала серйозних викликів, залишається ключовим фактором у вирішенні глобальних проблем. Наприклад, сфери клімату та природного капіталу демонструють позитивні тренди завдяки рекордним обсягам фінансування кліматичних ініціатив. Розгортання відновлюваних джерел енергії та електромобілів уже значно зменшило викиди, тоді як ініціатива "30x30" з захисту 30% океанів до 2030 року показує ефективність міжнародних екологічних програм. Успіх цих проєктів доводить, що об'єднання ресурсів і зусиль держав, бізнесу та громадянського суспільства може дати реальні результати. Проте навіть у сферах, де відбувається прогрес, залишаються серйозні виклики. Зокрема, лише 10% низьковуглецевих технологій, необхідних для досягнення Net Zero до 2050 року, були впроваджені. Це підкреслює необхідність масштабного прискорення впровадження технологій та інновацій. Глобальний барометр співпраці 2025 року вказує на те, що старі моделі міжнародної взаємодії більше не працюють у сучасному світі. Лідерам необхідно впроваджувати нові підходи до співпраці, які враховують швидкі зміни, гнучкість у прийнятті рішень і управління ризиками.

2. Криза миру та безпеки як найгостріший виклик

Рівень співпраці у сфері миру та безпеки досяг найнижчих показників за останні 30 років, що загрожує дестабілізацією не лише окремих регіонів, а й усієї глобальної системи. У 2024 році було зафіксовано 122 мільйони примусово переміщених осіб, що підкреслює масштаб гуманітарної кризи. Міжнародні інституції, такі як ООН, не змогли ефективно запобігти конфліктам чи зупинити їхній розвиток. Це вимагає реформування міжнародної системи безпеки та створення нових підходів до вирішення конфліктів. Співпраця у цій сфері стає критично необхідною для збереження стабільності та забезпечення безпеки для мільйонів людей.

3. Економічні нерівності як бар’єр для сталого розвитку

Хоча прямі іноземні інвестиції (FDI) зросли, вони залишаються зосередженими переважно в розвинених країнах, залишаючи країни Глобального Півдня без необхідного фінансування для досягнення Цілей сталого розвитку (SDGs). Перерозподіл фінансових потоків, зокрема через механізми, такі як кредити біорізноманіття чи блакитні облігації, є необхідним для забезпечення більш справедливого доступу до ресурсів. Розвиток нових ринків і фінансових інструментів здатен відкрити нові можливості для вирішення соціальних і екологічних проблем у вразливих регіонах.

4. Прийняття рішень, побудова довіри та дії

Сучасний світ стоїть перед вибором: або подолати бар’єри та працювати спільно, або стикнутися з ще більшою фрагментацією та загостренням глобальних криз. Для цього необхідно не тільки зосередитися на досягненні конкретних цілей, а й створювати довіру між партнерами та громадянами. Від швидкості й ефективності прийняття рішень залежить майбутнє не лише окремих регіонів, а й усієї планети. Міжнародна співпраця сьогодні є фундаментом, який може забезпечити безпеку, розвиток і стійкість у складному та мінливому світі. Настав час не лише обговорювати виклики, але й діяти з амбіціями та рішучістю.

В умовах війни Україна продовжує боротьбу за своє майбутнє, водночас стикаючись із необхідністю підтримувати економіку, адаптуватися до кліматичних змін і мінімізувати екологічні наслідки бойових дій. Сьогодні сталий розвиток перестає бути віддаленою перспективою - він стає діючим інструментом. Авторська абревіатура "МАЙБУТНЄ" окреслює ключові напрями, що дозволять Україні не лише витримати виклики сьогодення, але й закласти основу для довгострокової стійкості та прогресу.

Отже, світ опинився на критичному перехресті: сталий розвиток більше не є лише вибором, - це необхідність. Дискусії та ідеї, представлені на Всесвітньому економічному форумі 2025 року, чітко вказують на те, що час невизначених кроків минув. Майбутнє людства залежить від здатності об’єднатися навколо спільної мети: збереження планети, боротьби зі змінами клімату, створення економічних можливостей та соціальної рівності.
Сталий розвиток є важливим шляхом для вирішення глобальних викликів, таких як криза миру, економічна нерівність та кліматичні зміни. А для України це не просто вибір, а стратегічна необхідність, яка відкриває можливості для зміцнення економіки, інтеграції у глобальні процеси та створення стійкого суспільства.
Тож відповідь на питання заголовку статті проста, але складна у виконанні: лише сталий розвиток, заснований на прогресі та інноваціях, дозволить світу не лише вижити, а й процвітати. Від кожного рішення і дій сьогодні залежить, яким буде наше завтра.

Contacts

au.gro%40edsa.ofni

16 Verkhohlyada Andria Str., office 267, Kyiv, 01103067 894 8108

Contacts

au.gro%40edsa.ofni

16 Verkhohlyada Andria Str., office 267, Kyiv, 01103067 894 8108