au.gro.edsa%40ofni


Публічні виступи як інструмент впливу: must-have для експертів/ок зі сталого розвитку

Публічні виступи як інструмент впливу: must-have для експертів/ок зі сталого розвитку

Illustration
Illustration
Illustration

Олеся Вершигораспеціалістка та тренерка зі сталого розвитку, членкиня Асоціації експертів зі сталого розвитку


Аліна СоколенкоГолова Асоціації експертів зі сталого розвитку та членкиня Наглядової ради


Олександра Гондюл Community Lead Асоціації експертів зі сталого розвитку, експертка з гейміфікації та дизайну вражень






Illustration
Illustration
Illustration
Illustration


В’ячеслав Іваненко Керівник напрямку з питань сталого розвитку АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", член Асоціації експертів зі сталого розвитку

Олександра Гуменнакандидат економічних наук, доцент, викладачка кафедри маркетингу та управління бізнесом НАУКМА та Інституту бізнес-освіти КНЕУ, членкиня ASDE

Світлана Страпчуккандидат економічних наук, доцент Харківського національного університету ім. Каразіна, членкиня Асоціації експертів зі сталого розвитку


Марта ЛяхEnvironmental Compliance Specialist, членкиня Асоціації експертів зі сталого розвитку

Світ змінюється – але змінюють його не просто ідеї, а люди, які вміють ці ідеї переконливо доносити. Для експертів/ок зі сталого розвитку публічний виступ – це не просто "корисна навичка", а стратегічний інструмент впливу. Бо що таке зміни, якщо про них ніхто не дізнається, не повірить і не підтримає?
Якщо ви працюєте з питаннями клімату, екології, інклюзивності, соціального впливу – у вас уже є потужний меседж. Тепер питання: як зробити так, щоб його дійсно слухали, чули і діяли?

  • Не читайте лекцію – спілкуйтесь

    Забудьте про виступ як “декламування”. Успішний публічний спікінг – це діалог, переговори, закриття взаємних потреб. Уявіть себе на переговорах: що потрібно вашій аудиторії? Інвесторам – ROI. Громадським активістам – емоційний вплив. Колегам – методика і наочність. Дайте їм саме це. І отримаєте своє.

  • Починайте з... питань до себе

    Перед тим як будувати структуру, спитайте себе:● Навіщо я це говорю саме цим людям?● Яку дію хочу викликати?● Що в них зміниться після виступу?Ці відповіді – це ваш внутрішній GPS. Без нього – навіть найкрасивіші слайди везуть у нікуди.

  • Менше – краще

    У вас 15 хвилин? Не готуйте виступ на 40. Головна помилка експертів/ок – бажання сказати все, що знаю. Але публічний виступ – це не енциклопедія і не конференція у вашій голові. Це – формат обмеженої уваги й часу, де ваша задача – відсіяти зайве й залишити найцінніше. Памʼятайте: слухач не прийшов здавати вам залік. Він не просив “все про ESG” чи “всі назви 17 цілей сталого розвитку”. Він прийшов, щоб винести користь, яка вміщується в одну думку, яку він може застосувати, переказати або поширити. Тому не бійтеся спрощення. Це не втрата глибини – це прояв поваги до часу та контексту. Давайте структуру, яка відповідає тривалості. Не більше. Не складніше. Бо сильний виступ – це не той, де сказано багато. А той, де сказано влучно.

  • Емоції вирішують

    Люди памʼятають лише 5-7% фактів. Але 100% – те, що відчували поряд із вами. Ви можете озвучити найточнішу статистику СО₂, зацитувати кожне дослідження IPCC, викласти бездоганну логіку. Але якщо робитимете це втомлено, монотонно, без інтонації – вона втратить силу. Ваша правда просто не долетить. Бо вплив – це не лише логіка. Це хімія: емоція + енергія + автентичність. Саме вони запускають процес “я хочу це підтримати / зрозуміти / змінити”. Тому: енергія, пристрасть, очі, що горять. Ваш запал запалює інших. Або ні. Якщо ви самі не переймаєтесь – чому це має хвилювати інших? Якщо ви “в темі” не лише головою, а й серцем – це передається. І це – найсильніший аргумент, який не потребує слайдів.

  • Початок – це все

    Не витрачайте перші секунди на “мене звати”, “я кандидат наук”, “сьогодні ми поговоримо про...”. Це не захист дисертації. Перші 20 секунд – як двері: якщо їх не відчинити цікаво, за ними ніхто не піде далі. Почніть з історії. Провокації. Жарту. Запитання. Факту, що змусить сфокусувати увагу. Зачепіть – і лише потім представляйтесь. Спочатку захоплення, тоді експертиза.

  • Ваш набір must-have:

    Метафори – роблять складне ближчим.
    Історії – активують емпатію.
    Кейси, фото, меми, відео – візуалізують, оживляють.
    Інтерактив – змушує бути не глядачем, а учасником.
    Це не декорації. Це – мова, якою сьогодні сприймають сенси. Залучайте. Це не шоу. Це спільна робота зі змінами, де ви не диктор, а провідник.

  • Впровадження гейміфікації або коли виступ стає досвідом

    Гейміфікація під час виступу – це не “для розваги”, а для вбудованої уваги та залученості. Квізи, голосування, міні-челенджі, сценарії “а що б ви зробили?” – усе це переводить слухача з режиму споглядання в режим участі. А під час підготовки – гейміфікація допомагає зняти стрес: розбийте виступ на “рівні”, перетворіть репетицію на квест. Гра – це ефективний інструмент для глибшої взаємодії й легшого запам’ятовування.

  • Завжди заклик до дії

    Наприкінці – не “дякую за увагу”, а "що далі?". Навіть найяскравіший виступ залишиться просто враженням, якщо не завершиться дією. Пропонуйте заклик: задонатьте, підтримайте, підпишіться, запитайте, подумайте, поширте, напишіть. Люди чекають вказівки: що я можу зробити просто зараз? Не залишайте цей запит у повітрі. Сформулюйте крок – і віддайте його аудиторії. Простий. Конкретний. Надихаючий.

  • Професійність = гнучкість

    Говоріть лише про те, що знаєте. Це база впевненості. Але знайте в п’ять разів більше, ніж на слайдах – щоб у будь-який момент змогти відповісти, пояснити, змінити напрям. Посилайтесь на першоджерела – це додає ваги й показує глибину. А ще: готуйтесь до виступу, але залишайте простір для живої імпровізації. “Підготовлена спонтанність” – це коли у вас є план, але ви не прив’язані до нього як до тексту в театрі. Гнучкий/а спікер/ка = живий/а спікер/ка. А живий/а – це завжди переконливіше.

  • Контакт. Голос. Ви.

    Очі в очі – навіть через камеру. Зоровий контакт – це не просто “дивитися в об’єктив”, це створення простору довіри. Навіть онлайн. Особливо онлайн. Голос – це інструмент, який варто налаштовувати, як скрипку. Інтонація, тембр, пауза – вони можуть сказати більше за слайд. Тренуйте його з фахівцем – це інвестиція в силу вашої подачі. І головне – не грайте “спікера”. Не намагайтесь бути як на TED. Не повторюйте чужий стиль. Будьте живим. Справжнім. Емоційним. Таким, як Стів Балмер, що кричав “I love this company” не для ефекту, а бо дійсно вірив у свою ідею. Це й було переконливо.

  • Страх – не ворог

    Ви не народились крутими спікерами. Ніхто не народився. Навіть ті, хто здається вам бездоганним, починали з тремтіння в голосі й незрозумілих слайдів. Страх – це не сигнал “зупинись”. Це знак, що вам важливо. Що ви вкладаєте душу в те, що говорите. І це – не слабкість, а ресурс. Дозвольте страху бути. І йдіть з ним. Досвід + практика + підтримка + фідбек = прогрес. Ви не мусите бути ідеальними. Ви мусите бути в процесі.

  • Ритуали – ваші союзники

    Налаштування – це не магія, це нейрофізіологія. Мозок обожнює ритуали: вони сигналізують, що “зараз важливий момент” і вмикають внутрішню зібраність. Виявіть, що вас “вмикає”: поза сили, візуалізація гучних оплесків, улюблений трек у навушниках або кілька глибоких вдихів із заплющеними очима. Навіть проста думка – “а що, як зараз у залі сидить мій майбутній партнер по проєкту?” – переключає вас у стан впевненості й зацікавленості. Створіть свій мікро-ритуал. І робіть його кожного разу.

  • А після – аналізуйте

    Виступ не закінчується з останнім слайдом. Він тільки починається. Поверніться до аудиторії – хоча б подумки. Що спрацювало? Де вони посміхнулись, занотували, підняли брову? А де відключились? Запитання, реакції, навіть незручні паузи – усе це золото для вашого зростання. Ваш розвиток – не у виступі, а після нього. Тільки той, хто повертається до досвіду – стає сильнішим на наступному етапі.

Бути експертом/кою – це добре. Бути експертом/кою, що вміє говорити так, щоб надихати, переконувати і вести за собою – це вже сила, яка змінює світ. А світ, як ви знаєте, змінювати треба – терміново. Бо ж ми не просто передаємо знання – ми переналаштовуємо уявлення, запускаємо рух, будуємо майбутнє. Одним виступом можна посіяти ідею, яка проросте в політику, партнерство або трансформацію цілої громади. Тож – виступайте. Говоріть. Залишайте слід. Бо ваша експертиза варта того, щоб її не тільки читали в аналітичних звітах, а відчували, пам’ятали і втілювали.