Модель корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) десятиліттями була домінантною парадигмою етичного бізнесу. Проте вона виявила серйозні недоліки:
● відрив від бізнес-моделі – КСВ-проєкти існують паралельно до основної діяльності компанії;
● репутаційний ухил – часто головна мета бізнесу полягає в тому, щоб добре виглядати, а не справді змінювати світ;
● зелене вимивання або «вошинги» – спроби маніпулювати довірою (грінвошинг, колорвошинг, рейнбоувошинг тощо), які шкодять суспільству і знижують довіру до всіх ініціатив.
Ці явища руйнують довіру до соціальних ініціатив і підривають саму ідею корпоративної відповідальності, бо суспільство розпізнає фальш, покупці стають критичнішими, а інвестори – вимогливішими.

Ось цікаві статистичні дані з репортажу RepRisk «A turning tide in greenwashing? Exploring the first decline in six years» від жовтня 2024 р.:
● у 2024 році загальна кількість випадків грінвошингу впала на 12 %, що стало першим зменшенням за шість років, проте кількість високоризикових випадків (high-risk incidents) зросла більш ніж на 30 %;
● у 2024 році майже 30 % компаній, пов’язаних із грінвошингом, були повторними порушниками, поміченими також у 2022-2023 роках;
● будівельний сектор увійшов до трійки галузей із найбільшою кількістю грінвошинг-інцидентів, хоча зазвичай не асоціюється з активною екологічною комунікацією;
● фінансовий сектор залишився лідером за кількістю випадків грінвошингу, що свідчить про підвищену увагу до «зелених» інвестицій, часто без підтвердження реального впливу;
● нафтогазові компанії демонструють високий рівень повторних порушень, причому 1 з 3 випадків пов’язаний з обманливими кліматичними заявами, хоча загальна кількість інцидентів в цій галузі впала на 6 %;
● сектор харчових та напоїв – другий за частотою в грінвошингу після нафтогазового (наприклад, судові процеси проти Coca Cola);
● Європейський Союз показав 20 % зниження інцидентів грінвошингу у 2024 році, хоча викликане це стало жорсткішими нормами, такими як директива Green Claims. Сполучені Штати навпаки – випадки грінвошингу серед американських компаній зросли на 6 %, а високоризикові випадки – на 114 %;
● скорочення кількості випадків грінвошингу відбувається нерівномірно між країнами-членами ЄС: Нідерланди продемонстрували найбільше зменшення – на 48%, Італія – на 39%, Іспанія – на 28%, Німеччина – лише трохи більш ніж на 15% (нижче середнього показника), Франція навпаки показала зростання випадків майже на 11%. Це частково пов’язано з проведенням Олімпійських ігор 2024 у Парижі, які привернули увагу екоактивістів, зокрема через викиди парникових газів і авіаперельоти, пов’язані з подією.

Попри воєнні виклики, в Україні імпакт-підприємництво набирає обертів. Важливим кроком є створення у січні 2025 року в Дія.Бізнес Інвестиційного каталогу імпакт-підприємств, який містить профілі мікро-, малих та середніх українських бізнесів. Наразі тут представлені 27 бізнесів, серед яких зелені підприємства (12), соціальні підприємства (10), ком’юніті бізнес (4), ветеранський бізнес (1). Це підприємства, які не лише здійснюють суспільний вплив, а й активно впроваджують інновації – від виготовлення шкіри з міцелію до проєктування і виробництва електромобілів, придатних для людей з інвалідністю. Очевидно, що це лише початок імпакт-руху в Україні.Особливо актуальним імпакт-підхід є для будівельної галузі, де спостерігається високий рівень екологічного навантаження, а також значний соціальний вплив на локальні громади. Будівництво споживає величезні обсяги природних ресурсів та матеріалів, а також відповідає за близько 40% загальних глобальних викидів CO₂, пов’язаних із виробництвом і споживанням енергії, при цьому 69% загальних викидів спричиняються експлуатацією вже існуючих будівель.
Впровадження C-ESG (Construction ESG) – оцінки впливу кожного будівельного проєкту – дозволяє забезпечити контроль за ресурсами, екологічними ризиками, соціальною інтеграцією та архітектурною відповідальністю. Унікальний приклад – компанія Advansys, яка проєктує сталі об’єкти нерухомості з урахуванням ESG-стандартів та включена до інвестиційного каталогу імпакт-підприємств у системі Дія.Бізнес.
Імпакт-підхід забезпечує стратегічні переваги на всіх рівнях – для бізнесу, держави та суспільства. Для компаній він означає залучення інвесторів, орієнтованих на ESG-принципи, підвищення репутаційного капіталу, формування лояльності клієнтів і працівників, а також зниження регуляторних ризиків. Для держави та місцевих громад імпакт-орієнтація сприяє сталому розвитку, прозорому управлінню соціальними ресурсами й адаптації до сучасних кліматичних і соціальних викликів. Водночас суспільство отримує реальну допомогу, стійкі рішення та нову культуру відповідальності, яка підтримує довіру та солідарність у часи змін.

Як кажуть фахівці: імпакт – це бізнес, який не жертвує місією заради прибутку, і не жертвує прибутком заради місії.