23 червня 2022 року Європейський парламент ухвалив резолюцію про негайне надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Того ж дня Європейська рада надала Україні статус кандидата на приєднання до ЄС. Україна стикалася з рядом критеріїв: зберігати демократичне управління та права людини, мати функціонуючу ринкову економіку та приймати зобов'язання та наміри Європейського Союзу. Ця панель зосередиться на тому, що було зроблено з 23 червня 2022 року та що потрібно ще зробити на цьому шляху.

Відновлення України включає завдання, такі як розподіл гуманітарної допомоги, відновлення критичної інфраструктури, відновлення соціальних служб, створення належних умов для розвитку приватного сектора і реалізацію необхідних структурних реформ для макроекономічної стабільності та сталого зростання. Наразі реалізується велика кількість проєктів, але чи це достатньо? Який ключовий напрям підтримки? Ця панель охопить плани та програми донорів та партнерських організацій.

Починаючи з 2022 року, міжнародні банки розвитку досягли значних успіхів у своїх зусиллях зі збору коштів на підтримку України. Це включає різноманітні фінансові інструменти, в тому числі продукти спільного інвестування, такі як фінансовані гарантії та капітальні гранти, нефінансовані гарантії, а також гранти технічного співробітництва для розробки політики та експертизи, які будуть використані в різних секторах з метою підтримки економіки України. У 2024 році ЄС створив Інвестиційну рамкову програму для України, яка є невід'ємним компонентом Фонду для України у розмірі 50 мільярдів євро для стимулювання державних та приватних інвестицій у відновлення та реконструкцію України.

Ця панель буде присвячена тому, як сприяти інвестиціям в Україну як на місцевому, так і на міжнародному рівнях. Важливими питаннями є можливості для бізнесу в ключових секторах української економіки, інструменти державної підтримки та міжнародне сприяння у доступі до сталого фінансування.

Вступ до ЄС є процесом, що сприяє економічному зростанню, інвестиційній безпеці та сталому відновленню конкурентоспроможної економіки, що вимагає від України дотримання європейських принципів сталості, прозорості та звітності, що не є пріоритетом у списку завдань. Ця панель зосередиться на європейській таксономії, звітності ESG, CBAM та інших регулювань, що входять в один пакет з членством у ЄС.

Європейський регуляторний майданчик тисне на фінансові інституції щодо інтеграції кліматичних ризиків у прийняття рішень і підтримку переходу ЄС до "нульових" викидів. Отже, банкам потрібно зосередитись на управлінні ризиками в їх кредитних портфелях, а також на фінансуванні сталих ініціатив. Для сприяння як місцевим, так і міжнародним інвестиціям в Україну, важливо зміцнити довіру до українського бізнес-середовища, продемонструвати успішні приклади та дотримання принципів сталого розвитку. Потрібна ретельна координація між українськими лідерами та міжнародними інвестиційними партнерами для інтеграції сталого підходу у план відновлення України та максимізації ефективності та впливу їх втручання. Ця панель зосередиться на фінансових продуктах та рішеннях, доступних на ринку.

Військова агресія проти України мала значний і тривалий вплив на економіку країни та призвела до руйнівних наслідків для довкілля і суспільства. Ще до війни Україна, як і багато інших держав, стикалася зі значними екологічними викликами, включаючи кліматичну кризу та втрату біорізноманіття. Таким чином, перед Україною стоїть надзвичайно складне завдання - відбудувати та відновити інфраструктуру та економіку, зруйновані війною, і в той же час продовжувати виконувати свої зобов'язання щодо сталого розвитку за різними міжнародними договорами, такими як Паризька кліматична угода, та національними планами сталості.

Ця панель включатиме практичну дискусію на наступні теми:
● Важливість сектору відновлюваної енергетики та потенціал України стати ключовим постачальником "зеленої" енергії на внутрішній та міжнародний ринки, а також створення стійкої енергетичної системи України
● Енергоефективність у промисловості, транспорті та будівництві - потенціал ресурсозбереження та інноваційні рішення
● Система управління водними ресурсами для відновлення економіки України
● Відбудовувати краще - важливість впровадження зелених стандартів та стандартів стійкості у відновлювальні процеси
● Вплив військових дій та зміни клімату на природу, біорізноманіття та інші екологічні цінності. Рішення для дружнього до природи відновлення

Військова агресія проти України мала значний і тривалий вплив на економіку країни та призвела до руйнівних наслідків для довкілля і суспільства. Ще до війни Україна, як і багато інших держав, стикалася зі значними екологічними викликами, включаючи кліматичну кризу та втрату біорізноманіття. Таким чином, перед Україною стоїть надзвичайно складне завдання - відбудувати та відновити інфраструктуру та економіку, зруйновані війною, і в той же час продовжувати виконувати свої зобов'язання щодо сталого розвитку за різними міжнародними договорами, такими як Паризька кліматична угода, та національними планами сталості.

Сприяння інклюзивному та сталому людському розвитку в Україні є одним із пріоритетів уряду, бізнесу та суспільства. Робота Уряду над Українським планом в рамках програми "Український фонд" зосереджена також над розвитком людського капіталу. Протягом наступного десятиліття на ринку праці очікується нестача близько 4,5 мільйонів працівників. Існує нагальна потреба у збалансованій інклюзивній політиці, в тому числі у сфері деінституалізації догляду за дітьми, людьми похилого віку та людьми з інвалідністю, спрямованій на покращення умов догляду за ними, а також на залучення всіх продуктивних сил для розвитку та відновлення національної економіки. Ця панель зосередиться на рішеннях та проєктах в цій сфері

Європейське сільське господарство подвійно постраждало в результаті війни між Україною та Росією з моменту анексії Росією Криму у 2014 році. Спочатку воно зазнало впливу російського ембарго на сільськогосподарські та харчові продукти з Європейського Союзу у відповідь на санкції, накладені ЄС.
Що стосується України, то з 2017 року, згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, вона скористалася великим потенціалом свого сільського господарства та низькими виробничими витратами, які вдвічі нижчі за європейські, для збільшення експорту кукурудзи та соняшнику на європейський ринок.